Корнеліс Бейл

Опора і втіха. Основи віри згідно з Гейдельберзьким Катехізисом

Воля Твоя. Недільний день 49

 

Запитання 124:                            В чому суть третього прохання?

Відповідь:                                             «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» значить: Допомагай нам і всім людям відмовитись від своєї власної волі і підкорятись Твоїй волі без усякого ремствування. Адже тільки Твоя воля добра. Допомагай кожному виконувати те завдання, на яке він покликаний, з такою ж готовністю і вірністю, як ангели на небі.

 

Земля – це не небо. На небі ангели прославляють діяння Божі. Вони уважно слухають те, що Він каже, та чинять волю Його.[1029] Де на землі люди роблять те ж саме? І церковні прихожани – не ангели. Вони моляться про ангельську вірність, але коли по тому відкривають очі, небо здається десь далеко. Та все ж майбутнє землі цілковито залежить від того, чи буде почуте це прохання.

Люди докладають усіляких зусиль, щоб їхні діти та онуки могли жити на цій планеті. У цьому немає нічого поганого, але справжній новий початок землі полягає в її єднанні з небом.

 

Воля Твоя

Що ми маємо на увазі під словами «воля Божа»?

Ми можемо розуміти під ними Його керівництво. Він кермує світом так, як бажає. Успіхи і поразки наслані Його рукою. Усі відбувається згідно Його волі. Ті, хто моляться до Нього як до свого Небесного Отця, визнають, що Він цілковито і повністю керує їхнім життям. Навіть такі катастрофи, як вибух заводу феєрверків у нідерландському місті Енсхеде (13 травня 2000 року), не стаються поза Його волею. «Людина випещує в серці багато думок, але виповниться тільки те, чого Бог бажає».[1030] Люди можуть опиратися цій волі чи протестувати проти неї, але ніхто не може її стримати.

Крім того, Його волю можна розуміти як те, чого Він бажає у відповідності до Своїх заповідей. Згідно шостої заповіді, наприклад, складування вибухонебезпечних феєрверків у густонаселеному районі суперечить Його волі. Цій волі Божій людина може опиратися тільки собі на шкоду.

Про яку волю Божу тут йдеться? Чи полягає суть цього прохання у щиросердному послуху Його заповідям чи ж у добровільному упокоренні Його керівництву? Чому ми мусимо робити вибір?[1031] Христос навчає нас просити про те, щоб зі щирим серцем погоджуватись з тим, що Бог хоче від нас (згідно Його заповідей), та з тим, що Він прагне чинити з нами (як це випливає з Його керівництва нашим життям). Небо – в обох відношеннях – реагує на волю Боже зовсім по-іншому, ніж земля.

 

Різниця між небом і землею

Наскільки відрізняється небо від землі? Чи є там пшеничні поля, що колишуться хвилями, квітучі сади, ріки, гори, пляжі, вулиці й брами? Чи небо саме по собі гарніше за землю? Чи належить земля до нижчого порядку?

Цілком зрозуміло, що на початку Бог вважав, що земля «дуже добра». Ніде не читаємо, що рай у чомусь поступався небу. У раю Адам прагнув помочі, яка б йому пасувала, але не неба. Та й навіщо воно йому було? Навіть якщо на небі і перебував Бог, Він регулярно відвідував Адама та Єву. Земля не була віддаленою провінцією. У раю та за його межами усе робилося так само гармонійно у відповідності з волею Божою, як і на небі.

Сьогодні ситуація інша. Бог і тепер чинить те, що забажає. У цьому сенсі на бунтівній землі Його воля виповнюється так само, як і на небі біля Його престолу. Але спосіб, у який це відбувається, докорінно відрізняється. Про цю різницю і говориться у цьому проханні. Нехай на землі не лише буде воля Божа, а буде так, як на небі. Це означає, що люди на землі повинні настільки ж щиро погоджуватись з Його волею – як з Його керівництвом, так і з Його заповідями, – як ангели на небі.

«Нехай буде» цього прохання знову має таке ж радикальне значення, як «нехай прийде» та «нехай святиться» попередніх прохань. У цьому проханні відчутна наполегливість: нехай насправді буде так, щоб волю Твою шанували і на землі! Раз і назавжди і негайно! Ми і «всі люди». Переконай нас у тому, що «тільки Твоя воля добра» – так, щоб наша воля підкорилася Твоїй.

 

Вірні ангели

На початку молитви «Отче наш» вжито форму множини («небеса»), а у цьому проханні – форму однини («небо»). В обох випадках мається на увазі одне й те саме місце, де живуть Бог та ангели. Те, що Ісус позначає як «небо», Катехізис наповнює конкретикою – «ангели на небі». Нам не потрібно повністю відкидати ідею про те, що Ісус міг мати на увазі й людей на небі. Але у Біблії під «небом» переважно розуміється місце перебування ангелів.

Попри усю різницю, ангели, очевидно, підходять для того, щоб нам давати добрий приклад. Чи їм легко говорити, бо вони безгрішні? Давайте не думати, що їхнє завдання надто легке. Їм також треба коритися як Божому керівництву, так і Його наказам та заповідям. Для них це теж – свідомий вибір. Це виявилося тоді, коли у їхніх власних лавах зчинився бунт. У той кризовий час їм потрібно було порвати з ангелами, що «не зберегли початкового стану свого».[1032] Вони це, мабуть, дуже важко переживали. Вони знали тих ангелів, з якими до того моменту щиро співпрацювали. У їхніх лавах з’явилися пусті місця. Це було кінцем блаженного початкового періоду. Напевно, це залишило слід у їхніх серцях, адже ангели – не бездушні роботи. Ще одним ударом для них стала погана звістка про гріхопадіння на землі. Принаймні, вони радіють, коли на землі грішник кається.[1033] До сьогоднішнього дня вони переживають буремні часи. Вони воюють із непокірними Богу демонами та отримують завдання наводити на землю тяжкі випробування.

На їхню користь свідчить те, що вони протягом століть щиросердно погоджувались як з Божим керівництвом, так і з Його наказами. На відміну від Мойсея чи пророків, вони ніколи не виказували найменшого протесту. Тому у своїй готовності виконувати Божі настанови та вірності вони – приклад для землі.

 

Як на небі, так і на землі!

Перші три прохання приблизно однакові за довжиною, якщо не враховувати «як на небі, так і на землі». Дотепер вони були побудовані паралельно. За формою і значенням вони складають певну єдність. Тому «як на небі, так і на землі» може стосуватися і перших двох прохань.[1034] Отже, стосовно усіх трьох можна сказати: на небі Ім’я, Царство і воля Божі вже цілковито визнаються. Ця дійсність підкріплює дух. Дійсність на небі стає яскравим прикладом у кожному з трьох прохань. У третьому проханні наголос падає на глибоку внутрішню згоду з волею Божою. Небо слугує добрим прикладом. Але прикладу не достатньо. Люди на землі не в змозі дотягнутися до ангелів. Тому вони моляться: дай нам зробити це. Дай нам визнавати тільки Твою волю доброю. Дай нам відмовитись від своєї власної волі. Зроби нас такими ж вірними, як ангели. Як нам це уявити?

Небо – це не статична величина, де завмер час. І перед ангелами також повсякчас виникають нові виклики. Небо – це місце, де звершується світова історія. Після того, як Христос навчив Своїх учнів цьому проханню, ситуація там знову кардинально змінилась. Це відбулося під час Його Вознесіння.[1035] Диявол тоді був скинений з неба. До того часу він ще міг там з’являтися, щоб оскаржувати віруючих. Тепер це минуло. Після війни на небі великий позивач був скинений Михаїлом, у той час як великий адвокат Христос отримав найвище почесне місце на небі, по Божій правиці. Це був великий день!

Тоді ангел міг вигукнути: тепер прийшло Царство нашого Бога. Це тепер «знаменує гігантський переворот в історії світу, неба і землі».[1036] Відтоді Царство Боже «на небі повністю закріпилось».[1037]

А тим часом небо не ізолює себе від землі, де боротьба продовжується з негаснучою силою. На небі показують книгу з «великою кількістю заходів, до яких вдався Бог для утвердження Свого царювання».[1038] Тому закінчення згаданої війни на небі у день вознесіння є доброю звісткою також і на землі.

Це можна порівняти з успішним завершенням «Битви за Англію» у перші роки Другої світової війни. У Нідерландах уся надія була спрямована на вільну Англію. Звідти чекали звільнення. Тому цей виграний бій ніс у собі обіцянку, що і Нідерланди рано чи пізно будуть звільнені від нацистів.

У ще більшій мірі успішне завершення бою на небі чи недалеко від нього гарантує, що і земля також буде звільнена. Адже скинення диявола з неба не було самоціллю. Його вигнанню ми завдячуємо в першу чергу не Михаїлу та його ангелам. Це був насамперед блискучий результат перемоги Христа на Голгофі. Там Він здолав диявола. Тому й Михаїл міг його побороти. Його скинення з неба гарантує, що вже подоланий диявол рано чи пізно забереться і з землі. Божі Ім’я, Царство та воля визнаватимуться на землі так само, як вони тепер визнаються на небі. Саме це робить третє прохання таким багатообіцяючим.

 

Кожному те завдання, на яке він покликаний

Хто думає про небо, працюючи чи стоячи у транспортній пробці? Хто усвідомлює те, що (так само, як ангели) виконує свою роботу за наказом Бога?

У Катехізисі йдеться про завдання, до якого людина покликана. Це вказує на те, що воно було дане згори.[1039] Це стосується усіх чесних професій. Бог – працедавець усіх людей так само, як і ангелів. Хто заходить до цеху чи школи чи сідає за стіл, береться до роботи, до якої його кличе Бог.

Неважливо, яку саме професію має людина. Єдина умова – у праці і на відпочинку треба поважати волю Бога. Іван Хреститель радикально закликав до навернення, але він не казав, що солдати та митники повинні покинути свої заняття та стати пекарями чи теслями.[1040] Просто відтепер вони повинні були у своїй службі (солдата чи митника) коритися волі Божій. Це було те завдання, на яке вони були покликані.

У Катехізисі йдеться не про цікаве чи добре оплачуване заняття, а про завдання. Це не обов’язково робота. Завдання є і тоді, коли людина хворіє, вийшла на пенсію чи безробітна. Людина може бути без роботи, але не без завдання. Тому для апостола Павла не має жодного значення, якою саме роботою займається людина. У найгіршому випадку вона – раб. Не переймайся цим, радить він. Ти завжди раб Христа і тому перебуваєш на Його службі, хай би що ти робив.[1041] Ти займаєшся комерцією чи працюєш на підприємстві. Увесь день телефон аж червоний від дзвінків. Думати про небо? Подумаю в неділю. Під час богослужіння християни дійсно почуваються ближче до неба. У якійсь мірі, там почуваєшся, «як на небі». У понеділок вони з головою пірнають у роботу. Чи небо раптом стає не таке важливе? Зазвичай віруючі моляться також серед тижня: нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. І в будній день вони згадують – хай там як коротко – про приклад ангелів на небі.

 

Ангели як приклад

Скоріше за все нам ніколи не доводилося споглядати ангела. Ніхто із наших знайомих теж не бачив. Існує досить багато старих і нових історій про зустрічі з ангелами. Щонайменше, їх не можна перевірити. Цікаво, що сучасна людина серйозно розмислює над життям на інших планетах «істот, які хочуть вступити з землянами в контакт». Вона не сприймає їхнє існування неможливим, хоча й вважає його недоведеним. [1042] Одного дня настане момент, коли їхнє існування буде доведеним. За одну секунду усе людство переконається у цьому. Це станеться тоді, коли Ісус повернеться зі Своїми ангелами із голосним сурмовим гуком.[1043]

Натепер ці ангели не дають про себе знати. Їх не побачиш і не почуєш. Та все ж кожного дня у тижні вони – яскравий приклад для нас. Як нам це слід уявляти? Вони безгрішні і, крім того, цілковито відмінні від нас. Вони не одружуються, не виховують дітей, не їдять хліб, не отримують зарплати тощо. Що вони розуміють у наших проблемах? Їхнє завдання не можна порівняти із завданням християн на землі. Ніхто не став би задаватися питанням: що б робив Гавриїл на моєму місці? Та попри це ми знаємо достатньо про їхнє служіння чи список завдань, аби надихатися їхніми любов’ю та вірністю.[1044] Вони входять до небесного двору, який служить Йому та прославляє Його. Вони – виконавці Його присудів. З них складається небесне військо, що бореться з сатаною. Вони охороняють віруючих.[1045] Усе це – блискучі приклади роботи ангелів. Біблія дає нам неповну, але реальну і живу картину їхньої діяльності.

Чи йдуть ангели своїм шляхом? Чи є вони для нас, земних, щонайбільше прикладом слухняності? Чи діємо ми в іншому окремо: вони – на небі, а ми – на землі?

Відповідь дивує. Ми повинні не лише брати з них приклад, а й співпрацювати з ними. Вони – наші колеги. Ця тема достатньо важлива, щоб зупинитися на ній окремо.

 

Ангели як колеги

Апостол Іван був не першим ліпшим. Він був улюбленим учнем Христа. Очевидно, він пережив усіх інших апостолів, коли був засланий на острів Патмос. Безперечно, серед іншого і завдяки своєму поважному вікові він користувався великим авторитетом. Та попри це на Патмосі він був настільки вражений ангелом, що поклонився йому. Так ставалося двічі.

В обох випадках апостолові говорилося: «Не треба! Я лише співслуга твій».[1046] Ангел має на увазі не те, що він випадково є слугою того ж Бога. Він називає себе співслугою, тобто колегою. Іван і він разом на служінні у Бога і Христа.

Ангел йде ще на крок далі. Звертаючись до Івана, він називає себе колегою «братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове» і «тих, хто зберігає слова цієї книги».[1047] «Ця книга» – це біблійна Книга Об’явлення. Іван саме у той момент пише її. Вона скоро з’явиться. Ця книга дуже тісно пов’язана із усім Святим Письмом. Отже, фактично ангел називає себе колегою усіх, хто серйозно сприймає книгу Божу – Біблію.[1048]

Гарний приклад співробітництва між людиною і ангелом наведений у Дан. 10. Йдеться про час вигнання. З дозволу персидських можновладців євреї повернулися у Єрусалим. Вони потрапляють у тяжкі обставини, коли самаряни роблять усе для того, щоб підбурити проти них персів. Через це відбудування храму майже не просувалось. Даниїл молиться три тижні поспіль про вихід з цієї «великої скрути» (вірш 1)[1049]. І що виявляється? Протягом тих самих трьох тижнів два ангели борються саме за це. Вони роблять це дуже цілеспрямовано. Удвох вони нападають на диявола. Дияволові вдалося за лаштунками збурити проти них персидських можновладців. По трьох тижнях тяжкої війни диявол змушений відступити. Він втратив силу над персидськими начальниками, які вирішували справи щодо Єрусалиму. Поки ті два ангели боролися проти нього, Даниїл молився. Чудовий приклад співробітництва між людиною і ангелом.

Усі люди покликані Богом виконувати свої завдання. Деякі виконують їх з такою готовністю та вірністю, що держава нагороджує їх орденом чи керівник робить подарунок. Ще краще тоді, коли кожний виконує своє завдання так ревно, як ангели на небі. Християни також з понеділка по суботу працюють, виконуючи своє завдання на землі. Зазвичай вони не думають про ангелів. По-іншому майже і неможливо, але і серед такого напруженого дня вони приділяють час для цього прохання. Це золота мить, коли вони потискують руку небу, сповненому колег, що їм дуже співпереживають. Це рукостискання зосереджує їх увагу на їхньому безпосередньому завданні. До того ж вони більше не почуваються такими самотніми. Вони не самотужки виконують його. «Ті, що з нами, численніші за тих, що з ними».[1050]

 

[1029] Пс. 103:20, 21.

[1030] Прип. 19:21 (Переклад GNB) або “Багато помислів є у серці людини, та виповниться тільки постанова Господа» (NBG).

[1031] Спершу Кальвін говорив про обидва значення, але у виданні його ”Настанов”, на яке ми посилаємося тут, він вказує лише на те, чого Бог бажає згідно Своїх наказів.

Відповідь 124 Катехізису дозволяє обидва значення, див. W. Verboom, De theologie van de Heidelbergse Catechismus, 314, 315.

[1032] Юд. 1:6.

[1033] Лк. 15:10.

[1034] J. van Bruggen, Matteüs, 111.

[1035] Об. 12:7-12.

[1036] H.R. van de Kamp, Israël in Openbaring, 251.

[1037] Там само.

[1038] Об. 5, J. de Vuyst, Openbaring van Johannes, 35.

[1039] У старій версії говорилося про «службу й професію».

[1040] Лк. 3:12-14.

[1041] 1 Кор. 7:22-24.

[1042] H. Berkhof, Christelijk geloof, 177.

[1043] Мт. 24:30, 31.

[1044] «Слово Боже говорить більше про служіння ангелів, ніж про усе інше, що ми би хотіли знати зі світу ангелів», BGD, 262.

[1045] Там само, 262, 263.

[1046] Об. 19:10; 22:8, 9 (Переклад Й. Де Вейста).

[1047] Там само.

[1048] «Співслугою», «співробітником» Павло називає того, з ким має сердечний (колегіальний) зв’язок, див. Кол. 1:7; 4:7. Особливим є те, що тепер ангел називає себе колегою людей.

[1049] В нідерландському перекладі NBG, яким послуговується автор, цей уривок перекладено так: «слово було істинним і сказаним з великої скрути» (прим. перекладача).

[1050] 2 Цар. 6:16.