22.09.2008
Дмитрий Бинцаровский
Доктор богословия (PhD, Theologische Universiteit Kampen, Nederland). Сотрудник Евангельской реформатской семинарии Украины. http://www.facebook.com/bintsarovskyi
Евангельская Реформатская Семинария Украины
- Лекции квалифицированных зарубежных преподавателей;
- Требования, которые соответствуют западным семинарским стандартам;
- Адаптированность лекционных и печатных материалов к нашей культуре;
- Реалистичный учебный график;
- Тесное сотрудничество между студентами и местными преподавателями.
3. Віктор Івасюк
12.02.2011 | 14:15
Дмитро - будь-ласка дай свій е-мейл або відпиши на joginsoft@yandex.ru. Твій старий знайомий по Тернополю.
2. Автор
08.01.2010 | 21:56
Зараз я багато чого змінив би у цій роботі, особливо в богословській частині. Можливо, врахував би і Ваші зауваження, якби вони були конкретними і аргументованими. Але все ж коротко відповім на них.
1. В цій роботі (і не тільки в ній) мене мало цікавили пошуки "справжніх" українців. Мене цікавило те, як проповідувати усім тим українцям, яких Ви (здається, трохи зневажливо) називаєте "населенням". Ще менше мене цікавило, чи відповідає моє власне мислення доктрині "справжніх українців".
2. Я не знаю, який зміст Ви вкладаєте в поняття "очима українця". І дуже сумніваюсь, що такий єдиний "український" погляд на власну історію існує.
3. Я якраз відзначив відмінності між українцями і росіянами. Навіть між російськомовними українцями і росіянами. Інша річ, що для Вас "російськомовний українець", можливо, є оксюмороном. Для мене - ні.
4. Я можу сприймати такі закиди всерйоз тільки тоді, коли Ви наведете хоч один приклад мого поверхового розуміння (або взагалі нерозуміння) сучасної України.
5. "Україні потрібен Христос" - так може сказати будь-хто: православний, харизмат чи реформат. Ця декларація необхідна, але її недостатньо. От і Ви доповнюєте свою головну тезу іншими: "Лише з Письма! Лише благодать! Лише вірою! І слава уся - самому Богові!" Але далі виникають нові питання: що таке "лише з Письма", що таке "лише благодать" і т.д. Таким чином, ми змушені дати розлоге пояснення, що ж саме ми розуміємо, коли кажемо, що "Україні потрібен Христос". Спробу подібного пояснення я і пропонував у цій роботі.
А те, що для проповіді Євангелія слід враховувати місцеву культуру, історію, менталітет, - це вже просто аксіома місіології.
1. В цій роботі (і не тільки в ній) мене мало цікавили пошуки "справжніх" українців. Мене цікавило те, як проповідувати усім тим українцям, яких Ви (здається, трохи зневажливо) називаєте "населенням". Ще менше мене цікавило, чи відповідає моє власне мислення доктрині "справжніх українців".
2. Я не знаю, який зміст Ви вкладаєте в поняття "очима українця". І дуже сумніваюсь, що такий єдиний "український" погляд на власну історію існує.
3. Я якраз відзначив відмінності між українцями і росіянами. Навіть між російськомовними українцями і росіянами. Інша річ, що для Вас "російськомовний українець", можливо, є оксюмороном. Для мене - ні.
4. Я можу сприймати такі закиди всерйоз тільки тоді, коли Ви наведете хоч один приклад мого поверхового розуміння (або взагалі нерозуміння) сучасної України.
5. "Україні потрібен Христос" - так може сказати будь-хто: православний, харизмат чи реформат. Ця декларація необхідна, але її недостатньо. От і Ви доповнюєте свою головну тезу іншими: "Лише з Письма! Лише благодать! Лише вірою! І слава уся - самому Богові!" Але далі виникають нові питання: що таке "лише з Письма", що таке "лише благодать" і т.д. Таким чином, ми змушені дати розлоге пояснення, що ж саме ми розуміємо, коли кажемо, що "Україні потрібен Христос". Спробу подібного пояснення я і пропонував у цій роботі.
А те, що для проповіді Євангелія слід враховувати місцеву культуру, історію, менталітет, - це вже просто аксіома місіології.
1. Олесь
08.01.2010 | 05:20
"Предложенную работу, которую я писал на последнем курсе учебы в Евангельской реформатской семинарии Украины, нельзя считать законченной: скорее, это собрание тезисов, которые еще надо развить и упорядочить. Но поскольку Интернет-публикация не обязывает к структурной и литературной завершенности, я не возражал против помещения на веб-сайте www.reformed.org.ua этой работы".
Шановний авторе!
З усього видно, що Ви провели кропітку роботу щодо написання даної праці, ознайомились з різноманітними джерелами стосовно предмету роботи.
Проте, наважуся зауважити наступне. Ваша праця є виключно теоретичною і сумнівно, що вона стане дієвою.
Не заглиблюючись у деталі, наведу кілька власних суб'єктивних тез.
1. Яка мета Вашої праці? Про кого Ваша робота?
Складається враження що Ви мешкаєте в Україні. Одначе, спосіб Вашого мислення - це не мислення українця і Ви не зовсім розумієте хто такі українці. Швидше ви пишете не про українців, а про "населення" що зараз перебуває на географічній території під назвою Україна. Між українцями та мешканцями території є суттєва різниця в ментальності, культурі, традиціях тощо.
2. Кидається у вічі що Вам бракує знань і розуміння історії України. Тому Ваша оцінка хибить щодо зв'язку між минулим, давньоминулим, теперішнім та майбутнім очима українця.
3. Ваша свідома чи несвідома плутанина між українцями та росіянами тільки підкреслює, що Ви самі не визначились про кого Ви пишете. Сподіваюся, вам достатньо відомо про суттєву відмінність між двома народами (зовсім трошки Ви про це писали, до того ж не зовсім компетентно). Ви перемішали дві історії, два народи, дві відмінні культури та традиції.
Відповідно, Ваші висновки є такими ж помилковими.
4. Не знаю Ваші політичні уподобання, але Вам слід було би краще орієнтуватись у сучасній Україні: економічній, політичній, геополітичній, культурній. Хіба це можна маловажити при розгляді сьогодні такого питання яке Ви розглядаєте? Мислення на перспективу потребує уважного дослідження цих та й інших чинників.
5. Наостанок про головне.
Україні не потрібен кальвінізм. Українцям потрібен Христос. Я є представником реформатського богослів'я і шлях бачу не надто складний: звіщати лише Христа! Лише з Письма! Лише благодать! Лише вірою! І слава уся - самому Богові!
Вірю, цього абсолютно достатньо.
Не переймайтеся культурою, історією, менталітетом. Євангелія має силу сама в собі (Рим,1:16).
Чи це не самовпевнено?
Не ви і не я змінять українців. А звідки Ви знаєте що саме і коли саме треба змінювати? Ви слабенько орієнтуєтесь навіть в українському православ'ї, то що Ви можете радити?
Вибачте, Ваша робота більше науково-атеїстична ніж погляд віри, де першість має Бог та Його наміри.
Спробуйте звіщати благодать у Христі й Ви побачите і україномовних екзегетів, і увагу віруючих до Письма, і систематичне богослів'я, і розвиток богослівської думки! Спробуйте припустити, що коли таке не бачите Ви, то це ж не означає, що такого взагалі нема!
Те, що я написав - я можу помилятися. Тому хай Пан України у призначений час відкриє нам Свою волю. А ми подякуємо Йому за Спасителя і розповімо про Нього ближньому.
Хай Пан рясно поблагословить Вас, сповнить благодаттю, миром та любов'ю.
Олесь.
Шановний авторе!
З усього видно, що Ви провели кропітку роботу щодо написання даної праці, ознайомились з різноманітними джерелами стосовно предмету роботи.
Проте, наважуся зауважити наступне. Ваша праця є виключно теоретичною і сумнівно, що вона стане дієвою.
Не заглиблюючись у деталі, наведу кілька власних суб'єктивних тез.
1. Яка мета Вашої праці? Про кого Ваша робота?
Складається враження що Ви мешкаєте в Україні. Одначе, спосіб Вашого мислення - це не мислення українця і Ви не зовсім розумієте хто такі українці. Швидше ви пишете не про українців, а про "населення" що зараз перебуває на географічній території під назвою Україна. Між українцями та мешканцями території є суттєва різниця в ментальності, культурі, традиціях тощо.
2. Кидається у вічі що Вам бракує знань і розуміння історії України. Тому Ваша оцінка хибить щодо зв'язку між минулим, давньоминулим, теперішнім та майбутнім очима українця.
3. Ваша свідома чи несвідома плутанина між українцями та росіянами тільки підкреслює, що Ви самі не визначились про кого Ви пишете. Сподіваюся, вам достатньо відомо про суттєву відмінність між двома народами (зовсім трошки Ви про це писали, до того ж не зовсім компетентно). Ви перемішали дві історії, два народи, дві відмінні культури та традиції.
Відповідно, Ваші висновки є такими ж помилковими.
4. Не знаю Ваші політичні уподобання, але Вам слід було би краще орієнтуватись у сучасній Україні: економічній, політичній, геополітичній, культурній. Хіба це можна маловажити при розгляді сьогодні такого питання яке Ви розглядаєте? Мислення на перспективу потребує уважного дослідження цих та й інших чинників.
5. Наостанок про головне.
Україні не потрібен кальвінізм. Українцям потрібен Христос. Я є представником реформатського богослів'я і шлях бачу не надто складний: звіщати лише Христа! Лише з Письма! Лише благодать! Лише вірою! І слава уся - самому Богові!
Вірю, цього абсолютно достатньо.
Не переймайтеся культурою, історією, менталітетом. Євангелія має силу сама в собі (Рим,1:16).
Чи це не самовпевнено?
Не ви і не я змінять українців. А звідки Ви знаєте що саме і коли саме треба змінювати? Ви слабенько орієнтуєтесь навіть в українському православ'ї, то що Ви можете радити?
Вибачте, Ваша робота більше науково-атеїстична ніж погляд віри, де першість має Бог та Його наміри.
Спробуйте звіщати благодать у Христі й Ви побачите і україномовних екзегетів, і увагу віруючих до Письма, і систематичне богослів'я, і розвиток богослівської думки! Спробуйте припустити, що коли таке не бачите Ви, то це ж не означає, що такого взагалі нема!
Те, що я написав - я можу помилятися. Тому хай Пан України у призначений час відкриє нам Свою волю. А ми подякуємо Йому за Спасителя і розповімо про Нього ближньому.
Хай Пан рясно поблагословить Вас, сповнить благодаттю, миром та любов'ю.
Олесь.
Комментарии: